Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостроспинний

Гостроспи́нний, -а, -е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРОСПИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРОСПИННИЙ"
Волічка, -ки, ж. Шерстяныя нитки для вышиванья, гарусъ. Гол. Од. 73, 18.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Повичунювати, -нюю, -єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл. 1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо! 2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Призвістити Cм. призвіщати.
Приятелька, -ки, ж. Пріятельница. Почали вчащати якісь приятельки. МВ. І. 27. Є у мене сусідонька, добра приятелька. Чуб. V. 651.
Солопити, -плю, -пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТРОСПИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.