Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Марю́ка, -ки, ж. Ув. отъ мара. Призракъ, привидѣніе, злой духъ. Згинь ти, марюко!
Прикліп, -лепу, м.
1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.
2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа.
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Шинкарі посідали з повними терхами.
Упереміж нар. = уперемішку. Упереміж говорити. Говорить несогласно, путать. Уже пішли в переміж говорити.