Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

господа

Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. І. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОДА"
Безхатько, -ка, м. = безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. Макс. І свяченим (ножем) копа яму. Шевч. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною. Мет. 2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Левиц. І. Ой став козак царь-зілля копати. Мет. 3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку! 4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Н. п. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами. Ном. № 8474.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий. Вх. Зн. 30.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
Обставлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. обста́витися, -влюся, -вишся, гл. Окружать, окружить себя.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. 1862. III. 49). 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. Левиц. І. 304. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5)ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы. Сим. 4, 5.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Чуб. І. 331. Ум. ша́ховка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСПОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.