Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горстка

Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРСТКА"
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Дуракува́тий, -а, -е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. І. 230.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь. Г. Барв. 245.
Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62.
Наокру́г нар. = наоколо. Галиц.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Хороба, -би, ж. = хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32. Здоровий хороби сподівайся. Ном. № 8147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.