Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горстка

Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРСТКА"
Знаник, -ка, м. = знатник. Еф. 60.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Сіменатий, -а, -е. = сіменястий. Вх. Зн. 63.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий. К. Псал. 289.
Угноїти Cм. угноювати.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл.у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові. Св. Л. 268.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Шибонути, -ну, -неш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці. Мир. ХРВ. 405.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.