Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голик

Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика. Грин. І. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИК"
Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.
Локтьови́й, -а́, -е́ Локтевой.
Поперескакувати, -кую, -єш, гл. Перескочить, перепрыгнуть (многое, о многихъ). Ви поперескакуєте до мене. Мнж. 3.
Свисовути, -ну, -неш, гл. Съ силой свиснуть. А він як свисоне! Новомоск. у. (Залюб.).
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Устилати, -лаю, -єш, гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.