Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойдалка

Гойдалка, -ки, ж. качель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙДАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙДАЛКА"
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
До́лище, -ща, с. Увел. отъ доля? Чи таке долище, чи таке дворище? Ном. № 2134.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе. Желех.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Повиносити, -шу, -сиш, гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував. Рудч. Ск. І. 197.
Реж, -жа, м. Крыло рыболовной сѣти. В сітці дві пілки: режі, а в середині третя — пров'язь.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Тес, -су, м. 1) Тесъ, тесина, тесаная доска. 2) Раст. Saxus beccama L. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙДАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.