Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойдалка

Гойдалка, -ки, ж. качель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙДАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙДАЛКА"
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. № 8110.
Верескун, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе.
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ. Шевч.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята. Чуб. III. 192.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Файно нар. Красиво, хорошо. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙДАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.