Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням.
Вицвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Поприкладав (печатку) усім на лобі.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину.
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura.
