Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму.
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Заплішив ніжку в ослоні. Запліши щабель у драбині, а то хитається. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку.
Канарок, -рка, м. Канарейка-самецъ.
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають.
