Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ.
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Вітер пил з землі змітає.
Перо, -ра, с.
1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля.
2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами.
3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера.
4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды.
5) Нижняя часть, лезвіе лемеха.
6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Ум. пірце, пір'ячко.
Поквап, -пу, м. Поспѣшность.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
Ускакнути, -кну, -неш, гл. = ускочити. у горо́х ускакну́ти. Нарушить супружескую вѣрность.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння.
