Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голина

Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИНА"
Брескиня, -ні, ж. Абрикосъ, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. брескинка.
Дігна́ти = Догнати.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = падкати. Падкує коло хазяйства. Рк. Левиц. 2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив? Гн. І. 103.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Повбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Дівчата... повбіраються так, що ну! Кв.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.