Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойний

Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙНИЙ"
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга. Вх. Зн. 4.
Заква́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Поголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Поголодать.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Потарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, — потарабанив. Драг. 150.  
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Рудч. Ск. ІІ. 175. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш? Рудч. Ск. II. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.