Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головач

Головач, -ча, м. 1) = головань 1. МВ. ІІ. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) Cм. обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАЧ"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Левиц. ПЙО. І. 480. Вода бовталась в криниці. Левиц. Пов. 374. Бовтається у воді.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Демнати, -наю, -єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. І. 196.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.