Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голівонька

Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВОНЬКА"
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Бондарюга, -ги, м. Ув. отъ бондарь. Левиц. І. «Голодному і оп. м'ясо», 26.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Котл. Ен. Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься. Грин. L 240.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. І. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Роспатлати, -ся. Cм. роспатлувати, -ся.
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. І. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.