Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойкати

Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙКАТИ"
Галявна, -ни, ж. = галява.
Діхтя́р и пр. Cм. Дігтяр и пр.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Засну́ти Cм. засинати.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. Стор. І. 150. 2) Высохшее озеро. Одесс. у. (Браунеръ).
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Ном. № 2559. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала. Мир. Пов. II. 92.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.