Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головайчик

Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. горішина 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАЙЧИК"
Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій. К. Досв. 160.
Знезнімки нар. Вдругъ, неожиданно. Конст. у.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. Ум. утятко.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні. Шевч. 553.
Чирвовий, -а, -е. Червонный (о масти въ картахъ). КС. 1887. VI. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.