Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головайчик

Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. горішина 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАЙЧИК"
Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Посольство, -ва, с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ. Желех.
Потаска, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная, рѣдко желѣзная кочерга въ видѣ буквы Т для перегребанія въ горнѣ во время обжиганія. Вас. 179.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Рабський, -а, -е. Рабскій. Опат. 64.
Царевич, -ча, м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.