Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головокрут

Головокрут, -ту, м. 1) Головокруженіе. Харьк. 2) Раст. Hilichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВОКРУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВОКРУТ"
Бісурка, -ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка. Рудч. Ск. І. 116.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь. Мил. М. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВОКРУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.