Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. Дух їй захопило.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. 2) Родъ вышивки.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
