Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голиш

Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИШ"
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Джо́я, джо́ї, ж. = Джеджора. Ум. Джойка. Вх. Зн. 14.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль. Желех.
Кривосудця, -ці, гл. Неправедный судья. Кривосудця ти, небоже! Гол. II. 95.
Ма́вка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. Cм. навка.
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.
Прицінитися Cм. прицінятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.