Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голиш

Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИШ"
Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Порозмальовувати, -вую, -єш, гл. Расписать красками (во множествѣ)
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся? Харьк. г.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував. Чуб. V. 523.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.