Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голиця

Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИЦЯ"
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче. Вх. Зн. 46.
Плавзати, -заю, -єш, гл. = плазувати. О. 1862. IX. 107.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Сажень, -жна, м. 1) Сажень. 2)косовий. Разстояніе между концемъ ноги и вытянутой вверхъ рукой. Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень. Ном. № 3795. 3) маховий. Разстояніе между распростертыми горизонтально руками. 4) плавати сажнями. Плавать, вытягивая руки.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп. Вх. Зн. 67.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.