Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голиця

Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИЦЯ"
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Жарні́вка, -ки, ж. Раковый жерновокъ.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. І. 92.
Набли́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = наближатися.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ. Шейк.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ном. № 12729. Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають. Грин. І. 221.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.