Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Кращий, -а, -е. Ср. ст. отъ красний.
1) Болѣе красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди.
2) Лучшій. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік.
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый.
Хвостач, -ча, м.
1) Съ длиннымъ хвостомъ.
2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ.
3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop.
Шпурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Бросать (чѣмъ). Чого ти шпурляєшся?
