Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головка

Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. І. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. Сумск. у. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. Вас. 179. МУЕ. І. 57. (Черниг.). 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. Вас. 152. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. І. 281. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. Вх. Пч. II. 13. 11) = голова святоянська. Чуб. ІІІ. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВКА"
Відколупати Cм. відколуплювати.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги. Харьк. г.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Поперехилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Перевѣситься черезъ что. Королів цвіт повився по лісі, вишні поперехилялися. Г. Барв. 89.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Становище, -ща, с. 1) Положеніе, мѣсто. К. ЦН. 289. 2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився. Мет. 457. 3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.