Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Всі покриті срібнов бляхов. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. 3) Кровельное желѣзо. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. Пражать горох на блясі. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Закру́чування, -ня, с. Закручиваніе.
Кітька, -ки, ж. Игра состоящая въ катаніи яицъ. І в кітьки крашанками грались.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. А в пікинери вербували, та теж охочих. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. Не поберігши тіла і душу погубиш.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща.
Чечекати, -каю, -єш, гл. Трещать (о насѣкомыхъ). Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають.
