Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Зніт, -ту, м. — дівочий. Рас. Epilobium palustre.
Зозла нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Острий, -а, -е. = гострий.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Розмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. розмокти, -кну, -неш, гл. Размокать, размокнуть.
Скверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко чирикать (о сойкѣ и др.).
