голод
Голод, -ду, м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Опухну з голоду. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Ми мусіли бідувати голодом терпіти. 2) Раст. Rumex Acetosa L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 303.
Том 1, ст. 303.