Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінатий

Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНАТИЙ"
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Зво́нтпити, -плю, -пиш, гл. = звомпити. К. ЧР. 371.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Ном. № 3813. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. Рудч. Ск. І. 166. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. Ном. № 5257. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Чуб. V. 3. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Розгорнути, -ся. Cм. розгортати, -ся.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Укроїти, -рою, -їш, гл. = украяти.
Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІНАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.