Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінатий

Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНАТИЙ"
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати. Вх. Уг. 237.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані. Мил. М. 42.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІНАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.