Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінатий

Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНАТИЙ"
Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ капелюх.
Малю́чкий, -а, -е. Малю́хнийУг. Лем. 433.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Перекраюватися, -ююся, -єшся, сов. в. перекраятися, -раюся, -єшся, гл. Дѣлиться, подѣлиться чѣмъ либо, разрѣзавъ его пополамъ. Одним яблучком та перекраймось. Грин. ІІІ. 336.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІНАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.