Бликання, -ня, с.
1) = блимання 1.
2) — очима = блимання 2.
Блискучий, -а, -е. Блестящій. Очі поночі блищать блискучі.
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться.
Уранішній, я, е Утренній. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Година вранішня настала. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице.
Шахран, -ну, м. = шапран.
