Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Куп'Я, -я́, с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару.
Ледо́вий, -а, -е. Ледяной. — сіль. Кристаллизованная соль. Учини їм оцту з перцем і барсуковим салом і ледової соли.
Мозольо́ваний и мозольовий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Щирая праця мозольованая.
Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.
Притхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Завоняться. Притхлась вода. Риба притхлась.
Прісся, -ся, с. = пріснище.
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Не піймали ані однісінької рибини. Ум. рибинка.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
