Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голеча

Голеча, -чі, ж. = голота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕЧА"
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Кумелем піти. Перекувыркнуться. О. 1861. XI. Свид. 35. Cм. комель.
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой. Таврич. г.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Плутяга, -ги, м. Плутъ, мошенникъ.
Семерик, -ка, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.
Старина, -ни, ж. = старовина.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЕЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.