Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голівчерева

Голівчерева нар. Вверхъ животомъ. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВЧЕРЕВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВЧЕРЕВА"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Відвернути, -ся. Cм. відвертати, -ся.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора. МВ. (О. 1862. III. 40).
Усолодати, -ся, -даю, -ся, -єш, -ся, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Усолодив (усолодається) тісто. Волч. у.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІВЧЕРЕВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.