Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голівчерева

Голівчерева нар. Вверхъ животомъ. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВЧЕРЕВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВЧЕРЕВА"
Дорі́бок, -ро́бку, м. Заработокъ, прибытокъ. Щоб ти дорібку не мав. Чуб. ІІІ. 89.
Заюши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Окровавиться. Заюшився кров'ю. Черк. у.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Неодукований, -а, -е. Невѣжественный, незнающій, необразованный. Сам крепак. неодукований сіряк. Шевч. 513.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Покутє Cм. покуття 2.
Понагадувати, -дую, -єш, гл. Напомнить (многимъ). Понагадуй же їм, а то може хто забувся. Богодух. у.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Хомут, -та, м. 1) = хамут. 2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Радом. у. Ум. хомутець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІВЧЕРЕВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.