Борщівничка, -ки, ж. Ум. отъ борщівниця.
Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв.
Копень, -пені, ж. Ледяная сосулька.
Ло́трик, -ка, м. Ум. отъ лотр.
Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Золота швайка мур пробиває.
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. — до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Собака хлебче воду.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый.
