Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головань

Головань, -ня, м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВАНЬ"
Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Згото́вити Cм. зготовляти.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
На́бір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.