Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голити

Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИТИ"
Безсонниця, -ці, ж. безсоння, -ня, с. Шейк. Безсонница. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Чуб. І. 141.
Варево, -ва, с. 1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сим. 19. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою. Шух. І. 216.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. жура́вчик.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Реготуха, -хи, ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.  
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ. Ольгоп. у.
Холодок, -дку, м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. І. 14. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок. Мнж. 167. 2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Н. п. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Лебед. у. Беріть же й холодок з собою від сонця. Лебед. у. 3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. ЗЮЗО. І. 113. То-же: заячий холодо́к. ЗЮЗО. І. 113. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Шевч. 430. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком. Мил. Св. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.