Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голити

Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИТИ"
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. Ном. № 2615. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. І. 166. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. І. 21. б) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124. — тіло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. І. 119. — трава. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109. в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126. г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Молоток, -тка, м. Молотокъ. Добре ковадло не боїться молотка. Ном. № 7357. Ум. молото́чок.
Огнистий, -а, -е. 1) = огненний 1. Сонце як раз... сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. І. 158. 1) = огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Кв. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Рудч. Ск. II. 168. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Чуб. V. 581. Насилу підвівся після хвороби. ХС. VII. 457.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.