Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Не докотившись, застигали сльози.
Конозити, -жу, -зиш, гл.
1) Корчить, морщить (въ работѣ).
2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить.
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море.
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Солодун, -на, м. = солодій.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою?
Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся, гл. Пользоваться.
