Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінка

Голінка, -ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Ном. № 8530. Уроки-врочища.... тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити. Мил. М. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІНКА"
За́кут, -та, м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Чуб. V. 1004. Ум. за́куток, за́куточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця. Левиц. Пов. 383.
Комонно нар. Конно.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло. Зміев. у.
Столець, -льця, м. = стілець.
Трумло, -ла, с. = труна. Коли б же я знала, коли буду емірати, — сказала б я собі трумло збудувати. Грин. III. 364.
Чамаришок, -шку, м. Раст. Myricaria (Tamarix) germanica. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.