Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голіти

Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІТИ"
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Бутель, -тля, м. 1) = пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = сулія.
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Шевч. 187. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19.
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1. К. Дз. 115.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.