Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голіти

Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІТИ"
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко. Вх. Лем. 458.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.