Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голіти

Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІТИ"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Гроза́, -зи́, ж. 1) Гроза. Гроза буде. Ком. Р. ІІ. 56. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. Кв. 3) Громадина. Вх. Зн. 12.
Ґруляник, -ка, м. = Бандурчаник. Вх. Лем. 408.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться. Вас. 213.
Статура, -ри, ж. 1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе. Мир. ХРВ. 166.
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.