Вищербитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Зазубриться, получить щербину.
2) Выйти изъ ряда, изъ числа. Тепер уже всі будемо за вас. — А може й не всі, може хто перейде на другий бік? — Ні, вже не вищербиться більш ні один.
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок.
Горя́ка, -ки, м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну.
Достяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достигти́, -гну́, -неш, гл. = досягати 1—3. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставав і військову суремку в головах достягає.
Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Cм. зажиракуватий.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Дух затряс ним.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей.
Повідкуплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Откупиться, выкупиться (многимъ).
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя.
Укліпитися, -плюся, -пишся, гл. Вцѣпиться. Черьвак як годвабна нитка вкліпится статку до язика або ноги і трудно го струти.