Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головиха

Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИХА"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Камен. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты. Вх. Уг. 246.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє. АД. І. 190.
Споститися Cм. спощуватися.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.