Дрань, -ні, ж. 1) = дрантя. Як люде дрань, то така їх Ордань. 2) = драниця.
Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Злинув на дерево.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ум. ліпшенький.
Лямцеві чоботи. Валенки.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ.
Порозсилати, -ла́ю, -єш, гл. Разослать (многихъ). Всіх по хатах порозсилає. Теперечки при замку нема і тисячі кварцяних, усіх порозсилали.
Посмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Висуше насіння, що аж посмагне.
2) Загорѣть.
3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Шарпанина, -ни, ж.
1) Терзаніе, разрываніе.
2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мирін під шарпанину десь дівся.
3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина.
4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Соми, лящі на шарпанину.
