Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе.
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ум. ниличка.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. Встав, зірвався, пішов з шумом. зірватися на ноги. Вскочить. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря.
Наліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ.
Повипинатися, -наємося, -єтеся, гл. Выпятиться (о многихъ).
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Цілиця, -ці, ж.
1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю.
2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ.
