Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ.
Боковий, -а, -е. 1) Боковой. Бокові двері. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна.
2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають.
3) — кінь. Пристяжная лошадь.
4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі.
Доко́шувати, -шую, -єш, сов. в. докоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли.
Малярува́ти, -рую, -єш, гл. Заниматься живописью, малярствомъ.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ.
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ).
