Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Бовкунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бовкун.
2) Привѣска у серьги.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Озвався царь до дівиці.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Оладка, -ки, ж. Оладья.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався.
