Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінний

Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл. 1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався. Грин. III. 171. 2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Прослужити, -жу, -жиш, гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Тогобічний, -а, -е. , тогобічній, -я, -є. Находящійся или живущій на другомъ берегу, по ту сторону рѣки.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Штанькуватий, -а, -е. = штанатий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.