Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінний

Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Грюко́тнява, -ви, ж. = Грюкнява. До двору близько не можно й підійти: стукотнява, грюкотнява. Грин. І. 40.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Хлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Плескаться. Несла дійницю в руках, і молоко хлюпалось. Чуб. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.