Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінний

Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.
Гнати, -жену, -неш, гл. 1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. Ном. № 10217. гоном гнати. Быстро гнать. Харьк. 2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Ном. Молодих рекрут женуть кудись через наше село. Г. Барв. 406. 3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько. МВ. І. 105. 4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали. Чуб. ІІІ. 335. 5) — горілку. КС. 1882. І. 225. 6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Дарови́зна, -ни, ж. Подаренныя вещи. Оце свита — даровизна. Черкас. у.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Ном. № 895. Иродів сину. Ном. №, 3572.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава. Левч. Желех.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл.з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.