Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голінний

Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІННИЙ"
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Витривал, -лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Екатер. у. (Залюб.). Испорченное — интервалъ?
Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Простирядно, -на, с. = простирало. Високе жидівське ліжко з перинами й подушками, закрите білим простирядном з зубцями навкруги. Левиц. Пов. 178.  
Рожівка, -ки, ж. 1) = рожа? Щипліте рожівку. Чуб. IV. 280. 2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова. КС. 1891. VI. 374.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Лог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гол. І. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 4 65. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Тягака, -ки, м. Бродяга. Козел. у.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Котл. Ен. III. 69. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Рудч. Ск. І. 42. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти. Котл. Ен. ІІІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.