Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голешник

Голешник, -ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕШНИК"
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Завзя́ток, -тку, м. Враждебныя чувства, непріязнь, злобное отношеніе къ кому. Має на мене завзяток. Вх. Зн. 18.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.
Січень, -чня, м. Январь.
Сумовитий, -а, -е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЕШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.