Доу́митися, -млюся, -мишся, гл. = дорозумітися.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Леле́кати, -чу, -чеш, гл. Вопить, стонать. Леле 2чу-леле 2чу, — поки то встану. Вона нездужає — всю ніч леле 2че.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ).
Молито́в, -тви, ж. = молитва. Ой могла б мене отцева-паніматчина молитов на Чорному морі рятувати, уже б я знав, як свою матір шанувати-поважати.
Надменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшиться, умалиться.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім.
Писемний, -а, -е. Письменный.
Снадь, -ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла.
Штрик меж.
1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік.
2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Почерез більшу (колоду) штрик.
