Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голешник

Голешник, -ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕШНИК"
Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят. Драг. 272.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла. Харьк.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Співака, -ки, м. = співак 1, 2. Греб. 389. Співають співаки, — щоб вас побрали собаки. Ном. № 12446.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЕШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.