Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голешник

Голешник, -ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЕШНИК"
Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1. Вх. Пч. II. 21.
Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЕШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.