Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голо

Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛО"
Відслуговувати, -вую, -єш, сов. в. відслугувати, -гую, -єш, гл. Отслуживать, отслужить, отрабатывать, отработать.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва. К. ПС. 90.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ. 2)гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував. К. ПС. 101.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть. Васильк. у.
Стібати, -ба́ю, -єш, одн. в. стібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Стегать, стегнуть.
Ступак, -ка, м. 1) Конная мельница. 2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143. 3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міусск. окр. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.