Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голо

Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛО"
Волосожар, -ру, м. Созвѣздіе Плеядъ. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Зозуля, -лі, ж. 1) Кукушка. Котл. Ен. VI. 40. Зозуля сива, сивесенька. Жує зозуля на високій березі. МВ. ІІ. 78. Знать, добре спить, що не чує, як кує зозуля. Шевч. 31. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. Мет. 104. щоб ти зозулі не чув! Пожеланіе смерти. Ном. № 826. 2)нічна. пт. Козодой, Caprimulgur europaeus. Вх. Пч. II. 9. 3) Названіе вола очень темно-сѣрой масти. КС. 1898. VII. 42. Ум. зозулька, зозуленька, зозулечка. Сива зозуленько, не куй жалібненько! Мет. 251. Употребляется какъ ласкательное слово для женщины, преимущественно матери. Матусенько ріднесенька, зозуленько милесенька. Кв. Драм. 218.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.