Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голо

Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛО"
Ганджа, -жі, ж. = ґанджа.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота. Вх. Зн. 21. Вх. Лем. 418.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати. Мет. 76. 2)до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста. Шевч. 464.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Роскохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти. Чуб. V. 106. 2) О скотѣ: раскормить.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Урочисто нар. Торжественно.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Черк. у. Хвиґлює, щоб хто пішов. Черк. у. Cм. фиґлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.