Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише.
Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Гидосно нар. = гидко.
Дарови́зна, -ни, ж. Подаренныя вещи. Оце свита — даровизна.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте.
Купленина, -ни, ж. Вещи, пріобрѣтенныя покупкою.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами.
Потлумлення, -ня, с. Заглушеніе, подавленіе.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця.
