Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків).
Голодня, -ні, ж. = голоднеча.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався.
Напосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. напосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. Я таки на нього напосяду, то він оддасть.
Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. 2) Родъ вышивки.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Ум. побрати́мко.
Полоник, -ка, м.
1) Разливная ложка, большая ложка. Замішався, як полоник межи ложками.
2) Головастикъ.
Поснувати, сную, -єш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване.
Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
