Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голівка

Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВКА"
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась. Грин. І. 148.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Пагуба, -би, ж. 1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232. 2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. ( Залюбовск.).
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Терхівка, -ки, ж. = терх 1. Ум. терхі́вонька, терхі́вочка. Ой їхала гуцулонька з верху, з полонини, загубила терхівочку з сивої кобили. Гол. II. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.