Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голівка

Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛІВКА"
Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати. Левиц. Пов. 49.
Гуро́к, -рка́, м. = Огірок. Ном. № 6660. Маркев. 153. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок. МВ. І. 8.
Зага́вкати, -каю, -єш, гл. Залаять. Собаки де-де по Вільшані загавкають. Шевч. 149.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.
Лої́ти, лою́, -їш, гл. Смазывать жиромъ. Желех.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Попрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Выпрямиться.
Теплісічко нар. = теплісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.