Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойна

Гойна, -ни, ж. Побѣгушка, вертушка. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙНА"
Асаву́ла, -ли, м. = Осаву́ла.
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Відроблювати, -люю, -єш, гл. = відробляти.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Підземельний, -а, -е. = підземний. Підземельне царство. Мнж. 44. У підземельній шахті. О. 1861. XI. 100.
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця. ЗОЮР. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.