Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головистий

Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИСТИЙ"
Відроджувати, -джую, -єш, сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Понаднизувати, -зую, -єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними. Г. Барв. 65.
Привіятися, -віюся, -єшся, гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась. Грин. III. 662.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.