Виводитися, -джуся, -дишся, сов. в. вивестися, -ведуся, -дешся, гл.
1) Выводиться, вывесться.
2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. В камінні там виводяться сахвири і золото лежить піском блискучим.
3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти изъ употребленія, изсякать, изсякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися.... хиба рідко де побачиш. Сидить циган і сніда.... хліба багато, а сала мало. От він, щоб сало з рук не виводилось, хліба вкусить, а сала понюха. я вивелася з чого. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного.
4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись.
5) О родившей женщинѣ: идти въ церковь за молитвой черезъ шесть недѣль послѣ родовъ.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки.
Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе.
Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Cм. замет.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
