Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голов'яний

Голов'Яний, -а, -е. Головной. Голов'яна хустка. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВ'ЯНИЙ"
Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала. Гол. І. 172.
Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Ліскогри́з, -за, м. Ящуръ, Myoxus avellanarius. Вх. Пч. II. 6.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила. Харьк.
Скорушина, -ни, ж. = скорух. Вх. Лем. 466.
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема. Борз. у.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.