Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом.
Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя?
Глибокість, -кости, ж. Глубина, глубь. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Його рука поранить і загоїть.
Коловатиця, -ці, ж.
1) = коловатень.
2) Вертячка, веретенница (овечья болѣзнь).
Колотиця, -ці, ж. = колотвиця.
Повідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Отставить (во множествѣ). Повідставляй горщики від жару.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Шарпанка, -ки, ж. = шампанка.
