Вертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Возвращаться, возвратиться, воротиться. Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості. Не вернемось, не вернемось, не знаєм до кого. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся.
2) вернеться світ кому. Голова у кого кружится. Лежать наша Тетяна, вернеться їй світ.
Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Само 1 нар. Хотя, однако, все-таки, по.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було.
Убраний, -а, -е. Одѣтый.
