Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно.
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша.
Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Потуркати, -каю, -єш, гл.
1) Поворковать.
2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Ум. терти́чничок.
