Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виправа

Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРАВА"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Брунат, -ту, м. Смуглый, темный, каштановый цвѣтъ.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. Cм. ікровиця.
Нагну́здувати, -дую, -єш, сов. в. нагнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зануздывать, зануздать. Він бере... уздечку золоту, нагнуздує нею коня. Рудч. Ск. І. 108.
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Сильно раскипѣться, клокотать. 2) Объ орлахъ: раскричаться.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество. К. ЧР. 283, 43.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Халаща, -щі, ж. = хмиз. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.