Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Товстючий, -а, -е. Очень толстый, очень жирный.
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали.
