Викривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні.
Напра́сний, -а, -е. 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ом. Отрутонька.
Погрібач, -ча, м. Кочерга.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Посмик, -ка, м.
1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный.
2) Penis.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
