Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виполювати 2

Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно. Рудч. Ск. І. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛЮВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛЮВАТИ 2"
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Коломазник, -ка, м. = колімажарь. Угор.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Пиячка, -ки, ж. Пьяница-женщина. Вх. Лем. 449.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОЛЮВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.