Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплутувати

Виплутувати, -тую, -єш, сов. в. виплутати, -таю, -єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛУТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛУТУВАТИ"
Гець меж. 1) = гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже:. «гець-гець, тепер ходи в танець». Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі. Kolb. I. 65.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Печура, -ри, ж. = печера 2. Браун. 6.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Слупчик, -ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛУТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.