За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Надігну́ти Cм. надгинати.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям.
Підштанки, -ків, м. мн. Подштаники, исподніе штаны.
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили.
Розлементити, -нчу, -нти́ш, гл. Разболтать, разгласить. Ольга розлементить зараз по селу все. (Лобод.)
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый.
2) Слѣной.
Усиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. успатися, -плюся, -пишся, гл. Засыпать, заснуть совершенно, глубокимъ сномъ. Дитинка тільки почала всиплятися, аж і збуджено. — Гомоніть тихше, покуль дитина вспиться. Воно як успиться, так довго спатиме.
Цех, -ха, м.
1) Цехъ. Кушнирський цех.
2) Цеховой значекъ.
3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви.
