Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплив

Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИВ"
Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Заста́ти Cм. заставати.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Наді́л, -лу, м. Удѣлъ, награда. Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці. Полт. у.
Неоднаковий, -а, -е. Неодинаковый, несходный, различный. Cм. неїднаковий.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Пообідати, -даю, -єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛИВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.