Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплигом

Виплигом нар. Подпрыгивая, проворно (идти). Як наїсися сала, то так виплигом і підеш. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИГОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИГОМ"
Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Гловень, -ня, м. = гловарь. Прил. у.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, ґедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Дотя́ти Cм. дотинати.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова. Желех. Вх. Зн. 35.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить. Чуб. III. 348.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша. Шух. І. 259. 151. Гол. Ол. 40. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛИГОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.