Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виполювати 1

Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛЮВАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛЮВАТИ 1"
Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.
Виварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виваритися, -рюся, -ришся, гл. Вывариваться, вывариться. Аф. 324.
Висиня, -ні, ж. = височиня. Волч. у. (Лободовск.).
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Пооблямовувати, -вую, -єш, гл. Окаймить (во множествѣ).
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОЛЮВАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.